Виховна робота

Головна » Виховна робота   

Виховна година «Україна – суверенна і незалежна держава».

Мета: розвивати в учнів уявлення про Україну як суверенну й незалежну державу, націю, виховувати в учнів патріотизм, ціннісне ставлення до Батьківщини.

Ключові поняття: Держава, Конституція, Декларація, Батьківщина, суверенітет, нація, право, незалежність.

Форми і методи роботи: пояснення, бесіда, обговорення, гра.

Обладнання і матеріали: етичні щоденники, карта України, її символи, Конституція, Декларація, Акт проголошення незалежності.

Хід заняття:

Мотивація: Вчитель мотивує дітей до заняття за допомогою вірша:

Вірш про Батьківщину

Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

Батьківщина - це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато.

Це твої найщиріші друзі,

Це бджола у весняному лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово,

Небо синє і сад зелений,

Мирне небо, край благословенний.

                                      А. Костецький

Слово вчителя: - Ми народилися на чудовій, мальовничій землі – Україні. Тут жили наші прадіди та діди, тут живуть наші батьки. Україна – це мати, яку не вибирають, це доля, яка нам випала.

Український народ пережив чимало лиха. Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочиналося голодними роками, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, тривала національно-визвольна боротьба за розбудову незалежної  самостійної держави, але шлях до незалежності був тяжким і тернистим. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна.

Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша держава ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від близьких і далеких сусідів. Боротьба за незалежністю точилася довго.

І довгожданий час начтав, 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки прийняла важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України.

 

Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави.

Питання для обговорення:

-  Що вам відомо про декларацію та суверенітет?

( Декларація – це офіційне проголошення державою, партією основних принципів, а також документ, у якому їх викладено.

Суверенітет – це незалежність держави, її визнання і рівноправність ззовні ).

Слово вчителя. – У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначені такі ознаки державного суверенітету України:

1)    верховенство ( інакше: прерогатива влада ) – відсутність іншої, більш високої суспільної влади на території країни: державна влада може скасувати, визнати недійсним будь-який прояв усякої іншої суспільної влади;

2)    самостійність – можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотриманням норм національного та міжнародного права;

3)    повнота ( інакше: універсальність ) – поширення державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадянські організації країни;

4)    неподільність влади держави в межах її території – одноособовість влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову;

5)    незалежність у зовнішніх відносинах – можливість самостійно приймати рішення ззовні країни за дотримання норм міжнародного права і поваги суверенітету інших країн;

6)    рівноправність у зовнішніх відносинах – наявність у міжнародних відносинах таких прав і обовязків, як і в інших країн;

7)    невідчужуваність – неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади, лише наявність закріпленої законом можливості  делегувати суверенні права держави органам місцевого самоврядування ( у федеративній державі ).

У Конституції України  проголошується: «Суверенітет України поширюється на всю її територію» ( ст. 2 ).

Суверенітетом володіють будь-які держави незалежно від розміру їх території, кількості населення, форми правління і устрою. Суверенітет держави є основним принципом міжнародного права. Він знайшов  своє вираження у Статуті ООН  та інших міжнародних-правових документах.

Держава має суверенні права:

·        право війни і миру;

·        право видавати закони;

·        право формувати державні органи;

·        право визначати свою атрибутику ( символіку та ін. );

·        право встановлювати податки;

·        право призначати своїх представників в інших державах і міжнародних організаціях;

·        право вступати до міждержавних союзів та ін.

Проте держава не має права робити все, що вважає за необхідне, щодо інших держав. Проти таких дій застерігає міжнародне право. Державам забороняється застосовувати силу проти інших держав, за винятком самооборони або уповноваження з боку Ради Безпеки ООН. Іншим обмеженням свободи дій держави є юридичний обовязок виконувати укладені нею договори. Так, члени Європейського Союзу уклали між собою договір, відповідно до якого велика частина їх економічного життя підлягає керівництву з боку Союзу. Крім того, Європейський Союз має власну систему  права і свій власний суд, який керується принципом пріоритету законів Союзу залишаються суверенними державами.

Слід відрізняти суверенітет держави від суверенітету народу та суверенітету нації.

Суверенітет держави – політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність ззовні.

Суверенітет народу  - ( народ ми розуміємо як спільноту громадян всіх національностей, які мешкають на території даної країни ) означає верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо або через представницькі органи брати участь у формуванні напрямку політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність державної влади.

Суверенітет народу, закріплений у Конституції, - якісна характеристика демократії, демократичного режиму в державі. У ч.2 ст. 5 Конституції України записано: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».

«Суверенітет нації означає повновладдя нації, що реалізується через її основні права. Основні права нації – гарантована законом міра свободи (можливості) нації, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства спроможна забезпечити її існування і розвиток. Міра свободи закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для всіх націй.

Нація (в юридичному відношенні) рівнозначна терміну «народ». У термін «нація» вкладається і значення громадянства. Нація – громадяни держави різних національностей, обєднані схожістю у вирішенні істотних політичних і психологічних проблем. Ця схожість виникає в наслідок проживання на одній території і тривалого спілкування між собою.

Основні права нації:

-  право на існування і вільний розвиток, володіння реальною можливістю визначати характер свого національного життя, включаючи спроможність реалізувати право на політичне самовизначення (державна самоорганізація – аж до створення самостійної держави);

-  право на вільний розвиток національних потреб – економічних і соціальних;

-  право на духовно-культурний розвиток, повага національної честі та гідності, розвиток національної мови, звичаїв, традицій;

-  право розпоряджатися природними і матеріальними ресурсами на своїй території;

-  право на мирне співіснування з іншими народами та націями;

-  право на екологічну безпеку та інше.

Отже, суверенітет нації, її повновладдя визначає реальну можливість визначати характер свого національного життя, самостійно вирішувати питання, які стосуються розвитку національної свободи і національних потреб, право на повагу національної честі і гідності, розвиток культури, мови, звичаїв, традицій, створення національних установ. Повновладдя однієї нації неможливе без дотримання суверенітету інших націй і народностей, без поважного ставлення до їх національних потреб і прав.

У багатонаціональній державі її суверенітет не може бути суверенітетом однієї нації як етносоціальної спільноти. Він містить у собі обов’язки стосовно інших націй. Державний суверенітет, втілений багатонаціональною державою, має гарантувати суверенітет кожній національності й етноменшині, які живуть в державі. Головне полягає в тому, щоб титульна нація, яка визначає більшість у країні і дала назву державі, не використовувала свою перевагу для обмеження прав представників інших народностей».

Державний, народний і національний суверенітети є взаємозалежними у демократичній державі. Україна як суверенна демократична держава втілює в собі суверенітет держави, суверенітет нації та суверенітет народу.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України.

Вчитель зачитує Акт проголошення незалежності України.

«Виходячи з смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною, в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення».

За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На карті світу зявилась нова самостійна держава – Україна. Акт проголошення незалежності завершив прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної, незалежної держави, а 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення у волевиявленні українського народу.

Вчитель зачитує Постанову Верховної Ради УРСР.

Постанова Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України».

Верховна Рада УРСР постановляє:

проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавста республіки.

1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності. (м. Київ, 24 серпня 1991 року.  Голова Верховної Ради УРСР Л. Кравчук)                                                                                                                                                                           (Обидва документи одержує кожен учень класу як найважливіші документи для України – соборної і незалежної).

Слово вчителя: - Незалежність України була визнана всіма колишніми радянськими республіками, світовим співтовариством. Свою незалежність Україна здобула за сприятливого збігу внутрішніх та зовнішніх обставин.

28 червня 1996 р. Верховна Рада прийняла Конституцію України, в якій остаточно затверджено незалежність. 28 червня стало Днем Конституції України. У більшості держав світу є Конституція.

-  А хто знає, що таке Конституція?(Відповіді дітей).

Термін «конституція» походить від латинського слова constitutio, що означає «установлення», «устрій». Конституція – це основний закон держави, що об’єднує групу норм з вищою юридичною силою, які закріплюють основи державного ладу, основні права, свободи і обов’язки людини і громадянина, систему та принципи організації державної влади, територіальну організацію держави, органи місцевого самоврядування.

Принципи Конституції визначають її сутність. Вони носять нормативний характер і є обовязковими для виконання. До головних принципів Конституції України належать: народовладдя, пріоритет прав людини і громадянина, поділ влади; соціальної, демократичної, правової держави; державного суверенітету; рівноправності громадян перед судом і законом.

Україна – молода незалежна європейська держава. В державі ще багато нерозвязаних проблем, які вирішує Президент України, уряд, Верховна Рада. Проте успішно вирішити і економічні, і культурні, і політичні проблеми можливо тільки спільно, громадою, всім народом.

Практична робота. Гра «Чи знаєш ти?»

У грі беруть участь всі учні. Вчитель ділить клас на дві команди. Обираються три учні, котрі виконуватимуть роль суддів. Кожна команда обирає капітан. Вчитель ставить запитання, якщо одна з команд знає відповідь, капітан показує червону картку, і тільки тоді хтось із команд відповідає. Якщо команда відповіла неправильно, відповідає інша команда. За правильну відповідь – 1 бал. На роздуми дається 1 хвилина.

Запитання:

1.     Що визначає Закон України «Про економічну самостійність України?»

2.     Адміністративно-територіальними одиницями України є? (Область, район, місто, селище і сільрада).

3.     Суверенітет – це…

4.     Президент України обирається…

5.     В Україні поряд з Президентом діють…

6.     Державними символами України є…

7.     Державний Герб – це…

8.     Зображення державного Герба розміщується на…

9.     Автором мелодії державного гімну «Ще не вмерла Україна» є…

10.            Державний прапор – це…

11.            Чи карається публічне глумління над державними символами України?

12.            Які області входять до складу України?

13.            Декларація про державний суверенітет України – це…

14.            Які суверенні права має держава?

15.            Які події відбулися 24 серпня 1991 року?

16.            Конституція – це…

Вчитель підбиває підсумки гри.

Підсумок заняття: - У ваших руках, як і в руках мільйонів інших громадян України, доля нашої Вітчизни. Хай же дороговказом для вас стануть незабутні рядки В. Сосюри.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води…

http://i.i.ua/photo/images/pic/1/9/2233591_b79445b8.jpgВ годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву.

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її соловїну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

Сіяє вона над віками,

Любіть Україну, всім серцем своїм

І всіми своїми ділами    (В.Сосюра)