Про школу
Історія школи
15 жовтня
1881 року, на Покрову в Гавришівці було відкрито однокласне народне училище з трьохрічним навчанням. (Будинок школи простояв 108 років, розібраний в 1989 р., після будівництва нової школи).
В 1907 році Гавришівська однокласне училище стало двокласним, в якому навчались 6 років. Істотної різниці між церковно - парафіяльною школою і однокласним народним училищем не було. Урок тривав 60 хв. Мова навчання – російська.
Один із завідуючих училища нещадно бив кожного, хто насмілювався розмовляти українською. «Уши пообриваю тем, кто будет изъясняться по-свински»,- повторював він.
Навчальний рік починався на Покрову і закінчувався після Великодня. В двокласному народному училищі вивчали російську мову, арифметику, геометрію, географію, Закон Божий, природознавство, російську історію, слов’янську мову, каліграфію.
Батьків, які не посилали дітей в школу садили на кілька днів в «холодну» (тюрма при Волості).
Після лютневої революції 1917 року в Телепеньках було відкрито польську школу в приміщенні колишньої громадської корчми. В школі викладала одна вчителька. Ніяких програм і підручників не було, окрім «Молитовника» на польській мові та історії Польщі.
В грудні 1922 року відбулася Гавришівська волосна безпартійна конференція, на якій була прийнята резолюція про організацію колективного господарства. В його розпорядженні було 1400 десятин землі, з них орної 1250. Кожен селянин до колективізації мав по 3 десятини землі.
В 1922 – 1923 рр. в Гавришівці і Телепеньках були створені хати-читальні, при яких проводилися заняття драмгуртка. Вистави ставили не лише в селі, а й в клубі суперфосфатного заводу. В 1923 році почалась ліквідація волосних правлінь, волосний будинок був переданий під лікарню, а восени 1929 року – школі. Лікарня перейшла в колишній попівський будинок. Пізніше будинок лікарні добудували. В ньому й тепер знаходиться Гавришівська амбулаторна лікарня.
З випуску 4-го класу Гавришівської єдиної трудової школи 1926 року в Стрижавській 7-річній школі вчився Куций Григорій Семенович. З командировкою КНС (Комітету незалежних селян) Григорій Куций поступив у Вінницький іІНО, блискуче закінчив його і був посланий на Далекий Схід для роботи з українськими переселенцями. Там він став кандидатом, а згодом доктором історичних наук, професором. Коли було засновано Далекосхідний університет у місті Владивостоці Г.С. Куций став його першим ректором. Багато своїх праць передав Гавришівській школі. Помер у 1977 році. Одна з вулиць у Гавришівці названа його іменем.